Освітня програма

Схвалено Затверджую

педагогічною радою

Директор Новософіївської гімназії

Новософіївської гімназії Покровської сільської ради

Покровської сільської ради _________ Боярчукова Т.Г.

Протокол № ___від 21. 08 2024 р.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Новософіївської гімназії

Покровської сільської ради

на 2024-2025 навчальний рік
 

Розділ І. Загальні відомості

1.1 Призначення гімназії та засіб її реалізації

Новософіївська гімназія Покровської сільської ради у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-p, Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688); Розпорядженням КМУ №527-р від 07.06.2024 р. «Про схвалення Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації на 2024-26 роки; Державним стандартом базової i повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392,Наказом МОН від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-7 класів у 2024-25 н.р.»;Наказом МОН від 07.08.2024 року № 1112 «Про затвердження порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних ЗЗСО в умовах воєнного стану в Україні»;; Наказом МОН від 09.08.2024 №1120 про Типову освітню програму для 5 - 9 класів закладів загальної середньої освіти, іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом гімназії.

Забезпечення освітньої діяльності гімназії в 2024-2025 навчальному році буде здійснюватися на основі принципів якості, доступності, індивідуальності, академічної доброчесності, партнерства, успішності.

Головними завданнями гімназії є:

• забезпечення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти - батьки здобувачів освіти - педагоги»;

• створення сприятливого освітнього середовища на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров’я дітей, створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання;

• орієнтування внутрішнього світу дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначеності, самореалізації.

Призначення гімназії - реалізація права дитини на здобуття базової загальної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту на подальших етапах.

Гімназія несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

• безпечні умови освітньої діяльності;

• дотримання державних стандартів освіти;

• дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

• дотримання фінансової дисципліни.

Основним засобом реалізації призначення гімназії є здійснення освітньої діяльності відповідно до загальноосвітніх програм двох ступенів освіти: I ступінь - початкова загальна освіта; II ступінь - базова загальна середня освіта.Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

Здобуття базової середньої освіти у Новософіївській гімназії Покровської сільської ради відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» організовується у безпечному освітньому середовищі та здійснюєть з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного й інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб за інституційною формою – очна, дистанційна.

Забезпечення освітнього процесу у гімназії під час надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, карантину, інших обставин, які унеможливлюють відвідування закладу, відбувається з використанням технологій дистанційного навчання - відповідно Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 р. № 1115 « Деякі питання організації дистанційного навчання» та змішаного навчання –за рекомендаціями Державної служби якості освіти.

У закладі освіти створені умови для досягнення здобувачами освіти якісних результатів навчання та забезпечується відповідність їх рівня базової середньої освіти Державним стандартам.

У 2024-2025навчальному році у гімназії функціонують 9 класів, з них: 4 початкових класи працюють за програмою НУШ; 3 класи базової освіти працюють за програмою НУШ; 2 класи мають Типову освітню програму; 2 класи – інклюзивні.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення гімназії є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм, що забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

• вільне володіння державною мовою;

• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

• математична компетентність;

• компетентность у галузі природничих наук, техніки і технологій;

• інноваційність;

• екологічна компетентність;

• інформаційно-комунікаційна компетентність;

• навчання впродовж життя;

• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівностіправ людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

• культурна компетентність;

• підприємливість та фінансова грамотність;

• інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями,

оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні. Додаткових годин на предмети, факультативи, індивідуальні консультації та заняття не виділені. Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів не здійснюється.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту".

Навчальні плани зорієнтовані на роботу гімназії за 5-денним навчальним тижнем з українською мовою навчання.

Згідно з законом «Про повну загальну середню освіту», навчальний рік буде тривати не менше 175 навчальних днів. Розпочинається навчальний рік у День знань – 2 вересня. Закінчується 30червня наступного року. Тривалість канікул протягом навчального року мінімум 30 календарних днів.

Навчальна діяльність закладу здійснюється за навчальними програмами: у початкових класах – за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої Наказом МОН №743 від 12.08.2022р. У 5-7-х класах відповідно до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 зі змінами затвердженими Наказом МОН № 1120 від 09.08.2024р; у 8-9-х класах – за навчальними програмами для учнів 8-9 класів (затверджені наказами МОН від 20.04.2018р №405).

1.2 Цілі та задачі освітньої діяльності гімназії

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітньої програми обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем гімназії в освітньому просторі громади.

Перед гімназією поставлені такі цілі освітнього процесу:

• забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової середньої освіти на рівні вимог Державного освітнього стандарту;

• гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

• створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

• формувати позитивну мотивацію учнів до освітньої діяльності;

• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

• забезпечити підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки щорічно;

• забезпечити проведення атестації та сертифікації ( за згодою) педагогів;

• цілеспрямовано вдосконалювати навчально-матеріальну базу гімназії.

Розділ ІІ. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні, розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та / або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання у порядку, визначеному Порядком переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2015 року No 762 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 року за No 924/27369, або у екстернатній формі здобуття повної загальної середньої освіти згідно до Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2016 року за № 184/28314, упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Розділ ІІІ. Освітня програма та її обґрунтування

3.1 І ступінь навчання (початкова освіта)

Освітня програма початкової освіти розроблена відповідно до Закону України “Про освіту”, Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Державного стандарту початкової освіти на основі наказу МОН від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», наказу МОН від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».

Навчання в 1-4-х класах Новософіївської гімназіїПокровської сільської ради буде здійснюватися відповідно до Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої Наказом МОН №743 від 12.08.2022р. Освітня програма початкової освіти, розроблена авторським колективомО.Я. Савченко, окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів,здібностей,компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових таіндивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формуванняцінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечуютьїї готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві,продовження навчання в основній школі.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;

• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

• наступності і перспективності навчання;

• взаємозв’язаного формування ключових і предметнихкомпетентностей;

• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметнихкомпетентностей;

• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегрованікурси;

• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичнихможливостей, потреб та інтересів дітей.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання зрозумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне тасистемне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовуватипозицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, прийматирішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізаціїТипової освітньої програми або Освітніх програм рекомендуєтьсявикористовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяютьцілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• мовно-літературна - включає українську мову;

• іншомовна – англійська мова;

• математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;

• природнича, громадянська, історична, соціальна й здоров’язбережувальна - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної поведінки у навколишньому світі, формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших, формування громадянської компетентності, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі; включає предмети «Я досліджую світ», « Я у світі», «Людина серед людей»;

• технологічна- формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

• інформатична- формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;

• мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини; вивчається образотворче та музичне мистецтво;

• фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Також програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин. Під час дистанційних синхронних уроків тривалість навчання не має перевищувати для учнів:

1-2 класів 2 навчальних заняття 30 хвилин або

3 навчальних заняття 20 хвилин

3-4 класів 2 навчальних заняття 40 хвилин або

3 навчальних заняття 30 хвилин або

4 навчальних заняття 20 хвилин.

Навчальний план додається ( додаток № 1).

• Мовно-літературна освітня галузь. (Пояснювальна записка)

Освітню програму з української мови створено на основі Державного стандарту початкової освіти. Метою інтегрованого курсу з мовно-літературної освіти є розвитокособистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формуванняключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатностіспілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національногосамовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, уміжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвитокмовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

• розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературнотворчих здібностей школярів;

• формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

• формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

• ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів,формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

• формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

• дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початковихлінгвістичних знань і норм української мови;

• залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовнолітературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо»,«Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовніявища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодшихшколярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати уснуінформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях,спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах зарадидосягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінноїнавички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні текстирізних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного,сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого,соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошукупотрібноїінформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах,застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях,практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування вмолодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати своїдумки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі,виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів уміньаналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах тавикористовувати її для збагачення власного досвіду, створювати простімедіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідженняучнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичнихзнань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формуванняв молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферахжиття.

Змістові лінії реалізуються через такі інтегрованийкурс «Українська мова».

• Іншомовна освіта (англійська)(Пояснювальна записка)

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає уформуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечуєтьсялінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим звіковими можливостями молодших школярів.

Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповіднодо психофізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови,викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідністьволодіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального таемоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодінняіноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачаєнавчаннямови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою.Такийпідхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межахтипових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою.

На кінець 2-го класу учні досягають рівня Pre А1.На кінець 4-го класу учні досягають рівня А1. Ці рівні характеризуютьрезультати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності таузгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти:вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначенихчинною навчальною програмою;

• розуміти на слух зміст автентичних текстів;

• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різнимрівнемрозуміння змісту;

• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно допоставленихзавдань;

• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мовита іншихнавчальних предметів;

• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкуванняза умовидефіциту наявних мовних засобів;

• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різнихпотреб;

• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогоюзасобівелектронного спілкування.

Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще недостатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому граматичніструктури засвоюються імліцитно пшляхом сприймання мовленнєвих зразків укомунікативних ситуаціях. Більшість граматичного матеріалу вивчається нарівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища умовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичнізв'язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка.

Інтегровані змістові лінії реалізуються під час вивчення іноземноїмови у спеціалізованих школах із поглибленим вивченням та у загальноосвітніхнавчальних закладах. Діяльність та уміння із змістових ліній добираютьсявідповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування, вікута рівня підготовленості учнів.

Навчальна програма є рамковою, а відтак проміжні результати за класамивизначає вчитель, орієнтуючись на кінцевий результат.

• Математична освітня галузь(Пояснювальна записка)

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитинита її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формуванняматематичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя тапродовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ ізакономірностей навколишнього світу;

• формування у дітей досвіду використання математичних знань таспособів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

• розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для описуматематичних фактів, відношень і закономірностей;

• формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінюватикоректність ідостатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється затакими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричніфігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачіі дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 –4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона;формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання,множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами;вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формуванняв учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності ірівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результатуарифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія єпропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнівпросторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їхістотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити,моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогоюпростих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний

характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів напрактичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування данихза певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована наформування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, щорозв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних,геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростішихнавчальних досліджень.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні іншихпредметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичнихметодів чи інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижніпроводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальнихпроектів, міні-досліджень тощо.

• Я досліджую світ(Інтегрований курс). Природнича, громадянська та історична,соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі (Пояснювальна записка)

Зазначені освітні галузі реалізовуються окремими предметами: «Я досліджую світ», «Я у світі», «Людина серед людей».

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвитокмолодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесізасвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованихзнань про природу і суспільство, безпеку життєдіяльності, ціннісні орієнтації врізних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницькоїповедінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• формування дослідницьких умінь, опанування доступних способівпізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження,обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація,класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критичнаоцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі ісуспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки наздоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналізнаслідків ризикованої поведінки);

• виховання активної позиції щодо громадянської і соціальнокультурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнанняісторії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативноїповедінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;

• розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісногоставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей,усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правилжиття в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різнихвидах діяльності;

• створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності,становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості;

• формування моделей здорової і безпечної поведінки; уміньрозпізнавати ситуації, які становлять загрозу для власного життя і здоров’я тажиття і здоров’я інших; аналізувати та оцінювати фактори ризикованоїповедінки в довкілля, роз’яснювати можливі наслідки недотримання правилбезпечного поводження в кризових умовах сьогодення.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державнимстандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей вїх інтегрованій суті, а саме:

• «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечнаповедінка, безпечна поведінка в умовах надзвичайних ситуацій);

• «Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві;моральні норми; навички співжиття і співпраці; волонтерська діяльність якспосіб вияву безкорисливої допомоги іншим);

• «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як членасуспільства. Оцінювання загроз для себе і інших. Пізнання свого краю, історії,символів держави. Внесок українців усвітові досягнення);

• «Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей,культур, звичаїв; участь у доброчинній діяльності на користь інших;взаємодопомога і підтримка народів у кризових ситуаціях);

• «Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищприроди; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі;роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністюлюдини і станом довкілля).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати йформувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузейСтандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись наіндивідуальні пізнавальнізапити і можливості учнів (рівень навченості,актуальністани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку).

Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надаєтьсяйого зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань,навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвідуучнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори нарезультати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

• Інформатична освітня галузь (Пояснювальна записка)

Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитинита її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключовихкомпетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційнихтехнологій у житті людини;

• формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальноїдійсностірізноманітними засобами подання інформації;

• формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокремавмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

• формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерноїтехніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

• розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктноорієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентність випускникипочаткової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навичкидля:доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);опрацювання інформації;перетворення інформації із однієї форми в іншу;створення інформаційнихмоделей;оцінки інформації за її властивостями.

Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням).Зміст понять поступоворозширюється і доповнюється. Забезпечується поступове нарощуванняскладності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяєформуванню ключових та предметної компетентностей і способів діяльності навищому рівні узагальнення.

Учитель може змінювати порядок вивчення тем та самостійно визначаєобсяг (кількість годин) на вивчення кожної теми курсу, а також на повторення,узагальнення та систематизацію під час вивчення кожної теми, вибудовуючинайбільш доречну для конкретного класу траєкторію навчання.Важливо щоб здобувачі освіти зрозуміли головні особливості безпечноїроботи з інформаційними джерелами та почали використовувати відповіднінавички та знання при вивченні інших навчальних предметів. Важливим єзадоволення пізнавальних інтересів здобувачів освіти, підтримка їх творчоїініціативи та прагнення до освоєння нових інформаційно-комунікаційнихтехнологій, що створюватиме відчуття доступності в постійному оновленні своїхкомпетентностей.

Особливості організації навчально-виховного процесу: для дотриманнянорм безпеки дитини рекомендується організовувати навчання у закритомузахищеному інформаційному середовищі. Облікові записи для електронноголистування та співпраці в мережі створює адміністратор навчального закладу.

Оцінювання якості підготовки здобувачів освіти з предметуздійснюється в таких аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями; здатність до застосування вивченого матеріалу у практичній діяльності; свідоме та відповідальне ставлення до етичних, міжкультурних та правових нормінформаційної взаємодії; вміння співпрацювати; використання матеріалу ізповсякденного життя, навчальних предметів; свідоме знання правил безпечноїпраці.

В 2-му класі використовується Програмне забезпечення: графічний редактор(офлайн та онлайн версії), зокрема графічний редактор середовища Scratch, у 3 класі додатково використовується текстовий редактор, у 4 класі - середовище програмування.

• Технологічна освітня галузь (Пояснювальна записка)

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується черезінтегрованийкурс«Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитинизасобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових тапроєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвихпроблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне інематеріальне виробництво;

• виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українськогонароду в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;

• набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробівупартнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

• вироблення навичок раціонального використання матеріалів,безпечногозастосування традиційних та сучасних технологій;

• формування культури праці, прагнення удосконалювати процес ірезультати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такимизмістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовищепроєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплюєвивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності увиробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими;дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення тачитання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проєктування» спрямована на реалізаціютворчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, виборуособисто привабливих об’єктів праці; проєктування – моделювання іконструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалівза їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями дляпоетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачаєформування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручнимиінструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів звикористанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використанняматеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формуванняздатності оцінювати та презентувати результати проєктно-технологічноїдіяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створенівироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побутідля самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем,розв’язання життєвих проблем, встановлення взаємозв’язків з іншими освітнімигалузями. Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчительвизначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.Обов’язковою умовою проведення занять є виготовлення корисного йестетичного виробу – індивідуально, в парі або в групі, оцінювання і презентаціярезультатів навчання. Увага акцентується на організації робочого місця,правилах внутрішнього розпорядку, безпеці праці та санітарних норм.

• Мистецька освітня галузь (Пояснювальна записка)

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичнийрозвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесіпізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецькоїспадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметнихкомпетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження вособистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційноестетичних переживань;

• пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва;

• виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших етносів та народів;

• формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;

• оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;

• формування елементарних умінь застосування цифрових технологій у мистецькій творчості і презентації здобутів;

• розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;

• формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва, між мистецтвом і явищами довкілля;

• досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;

• виховання культури глядача-слухача;

• формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Реалізація поставленої мети і завдань здійснюється за змістовимилініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретаціямистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделейдосягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місіюзагальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвитоккреативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основхудожньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчогосамовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів уміньзастосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування таестетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямованана пізнання цінностей, що відображають твори мистецтва. Її реалізаціяпередбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду,формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінюватимистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена насоціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїхмистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування вучнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати,взаємодіяти зіншими через мистецтво у середовищі,зокрема у різних культурномистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень проможливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадахкомпетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового таінтегративногопідходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, упроцесі:

• усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною);

• здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність);

• спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);

• самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);

• формування уміннявизначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);

• співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);

• опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)

• проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);

• виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

Мистецька освітня галузь реалізується через предмети вивчення за окремими видами мистецтва:музичнемистецтво та образотворче мистецтво з умовою реалізації упродовж циклунавчання всіх очікуваних результатів галузі.

• Фізкультурна освітня галузь (Пояснювальна записка)

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвитокособистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування вмолодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісногоставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять тавиховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в молодших школярів розуміння значущості занятьфізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцненняздоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження,соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

• формування в учнів здатності володіння різними способами руховоїдіяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігриза спрощеними правилами;

• розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причиннонаслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свогоздоров’я та фізичного розвитку;

• використовувати різні способи пошуку корисної інформації удовідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційнокомунікативних технологій і критичного мислення;

• формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід зфізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я тафізичного вдосконалення;

• розвиток в молодших школярів здатності використовувати навичкисамоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватисясанітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурнооздоровчої діяльності;

• розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими йоднолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесіспортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат зфізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

• виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення дозанятьфізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи длярозвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей,бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися,вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українськихспортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.
  Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями:«Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодшихшколярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичнихвправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток,зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичокволодіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправосновної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправкорегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тілау просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням,стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей; формуванняправильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання вмолодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесірухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомленняважливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися,здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати своїемоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власніможливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі вігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власнимиперевагами і визнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, плануватита реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування вмолодших школярів умінь і навичок виконання естафет

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти. Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть реалізовані очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання. Оскільки освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми / тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань, розвиток умінь та формування уявлень через досвід практичної діяльності.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.

Організація освітнього процесу

Освітній процес у 2024-25 н.р. організовано за змішаною формою навчання відповідно графіку чергування очного та дистанційного режимів: 1-й і 3-й тиждень місяця – очне навчання, 2-й і 4-й тижні – дистанційне навчання.

Форми організації освітнього процесу кожен вчитель уточнює та розширює відповідно до змісту окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. А саме - різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми – кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проєкти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.Вибір форм і методів освітнього процесу вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачівздійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичневідстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умовконтрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувальногохарактеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступукожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів непередбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичномуобліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановуютьспособи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованнювідповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин узнаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають формувальномута підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвитокдітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностуватидосягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми йзапобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми йухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповіднодо індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимальноможливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися,не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягненьздобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньоюпрограмою.Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію (за Наказом МОН),яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладівосвіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їхпрогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідженнянавчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільномурівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу даєможливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти тавчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Вчитель/ учителька може формулювати індивідуальні результати навчання учня/ учениці відповідно до опанування ним / нею конкретного вміння (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу (напр., за два місяці). Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції в знаннях, уміннях, навичках.

3.2 ІІ ступінь навчання (базова середня освіта)

3.2.1 Нова українська школа (5-7 клас)

У 5-7-х класах навчання відбувається відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 зі змінами затвердженими Наказом МОН № 1120 від 09.08.2024р.

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою базової середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план (додаток № 2), який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні. Варіативна складова не використовується.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів не здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової. Зміст освітньої галузі «Соціальна і здоров’язбережувальна» реалізовується в цьому навчальному році в школі через інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут».

У 2024-2025 навчальному році учні 5-х класів будуть навчатися за наступними модельними програмами:

У 2024-2025 навчальному році учні 6-х класів будуть навчатися за наступними модельними програмами:

У 2024-2025 навчальному році учні 7-х класів будуть навчатися за наступними модельними програмами:

Опис форм організації освітнього процес

Освітній процес у 2024-25 н.р. організовано за змішаною формою навчання відповідно графіку чергування очного та дистанційного режимів: 1-й і 3-й тиждень місяця – очне навчання, 2-й і 4-й тижні – дистанційне навчання ( можливі зміни) . Освітній процес у закладі організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб. Освітня програма для 5-7 класів НУШ передбачає досягнення здобувачів освіти сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання. Особливий акцент здійснюється на здатність дітей встановлювати асоціативні зв’язки, взаємозв’язки між об’єктами і явищами навколишнього світу, робити умовисновки та висловлювати судження. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітньому процесі.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Опис інструментарію оцінювання

Відповідно до статті 17 Закону України «Про повну загальну середнюосвіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне,незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів йогонавчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

До навчальних досягнень належать такі результати освітнього процесу:

• знання — інформація, яку учень / учениця застосовує;

• уміння — здатність застосувати алгоритм дій для реалізації засвоєнихта вироблення суб’єктивно нових знань;

• ставлення — суб’єктивна цінність інформації або діяльності,відображена у висловлених учнем / ученицею судженнях.

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов'язкового освітнього компонента ТНП. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оцінювальних судженнях.

Оцінювання здійснюють за визначеними критеріями, які дають змогу встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Держстандартом, і фактичними результатами навчання учнів. Частотність, процедури проведення та види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, педагоги визначають з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема.

Оцінювання здійснюють із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів (на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо) за допомогою таких способів і засобів:

• усного (опитування індивідуальне, групове тощо);

• письмового (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази тощо, а також діагностувальні роботи, диктанти й ін.);

• практичного (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей з використанням електронних засобів навчання тощо);

• комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання, кілька змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом) / кількох тем чи розділу і передбачають оцінювання (за кількома групами результатів або їх складниками).

Основні функції оцінювання:

• формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);

• констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);

• діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);

• коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітріій процес);

• орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);

• мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);

• розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);

• прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);

• виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Під формувальним розуміють інтерактивне оцінювання учнівськогопрогресу. Формувальне оцінювання допоможе кожному учневі / учениці бачити власний освітній поступ, рівень сформованості загальних та предметних компетентностей, а вчителеві / учительці — аналізувати, корегувати навчально- пізнавальну діяльність учнів, визначати мету та шляхи реалізації освітніх завдань.

Поточне оцінювання — оцінювання результатів виконання учнямиконкретних завдань: відповідей на запитання під час індивідуального, групового та фронтального опитування, письмових завдань (зокрема, через виконання самостійних робіт, тестування, організацію роботи з текстами тощо). Ідеться про результати опрацювання джерел (текстових, візуальних, діаграм, графіків, схем) та результати взаємоконтролю учнів у парах і групах у цифровій (тестування в електронному форматі) і практичній (організація виконання різних видів досліджень, навчальних проєктів тощо) формі.

Підсумкове оцінювання — оцінювання результатів навчання за певнийперіод: за час вивчення розділу програми (тематичне), семестр (семестрове) та навчальний рік (річне).Мета підсумкового оцінювання — встановити відповідність / невідповідність реальних результатів навчально-пізнавальної діяльностізапланованим (очікуваним). Підсумкове оцінювання спрямоване на результатй оцінюється за 12-бальною шкалою. Оцінюючи навчальні досягнення учнів / учениць за 12-бальною шкалою в умовах компетентнісного навчання, учитель / учителька має врахувати, що диференціації (віднесенню до першого-четвертого рівня) підлягають насамперед розумові та практичні вміння учнів / учениць, що виявляються в різних видах діяльності. Знання доцільно розглядати як змістову складову цієї діяльності. Бали в межах рівня допомагають диференціювати досягнення учнів / учениць з урахуванням того, чи мають вони базові знання, чи вміння переросли в навички та наскільки сформована воля дотримуватися вимог до оформлення і представлення результатів навчання. За наявності базових знань учень / учениця виконає отримане завдання достатньо повно, оволодіння відповідними навичками дозволить йому / їй виконати це завдання швидко, авідповідальне ставлення до навчання допоможе оформити й представитирезультати роботи відповідно до визначених вимог.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальнуоцінку за семестр з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.Оцінка за семестр може бути скоригованою.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.Річне оцінювання також може бути скоригованим

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягли учні.

Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінюваиня за освітніми галузями.

Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання.
Під час навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку.Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).

У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.
У межах академічної свободи педагогічні працівники здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

3.2.2 Базова середня освіта (8-9 класи)

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план (додаток 3), який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів не здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією інваріантної складової, яка в обов’язковому порядку фінансується з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів. Зміст освітньої галузі «Мистецтво» реалізовується в цьому навчальному році в школі через інтегрований курс «Мистецтво».

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів: спілкування державною мовою; спілкування іноземними мовами; математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж всього життя; ініціативність і підприємливість; соціальна і громадянська компетентності; обізнаність і самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

• роботу в проектах;

• позакласну навчальну роботу.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури; суспільствознавство; мистецтво; математика; природознавство; технології; здоров’я і фізична культура. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;

• розвитку компетентностей;

• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

• корекції основних компетентностей;

• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Форми оцінювання здобувачів освіти

Навчальні досягнення учнів у закладі оцінюють відповідно до вимог законодавства:

• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

• Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

• Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496 та Інструкції з ведення ділової документації в ЗЗСО в електронній формі (Наказ МОН № 707 від 08.08.2022 р.).

Навчальні досягнення здобувачів освіти 8-9-х класів оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 13.04.2011 № 323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за № 566/19304, наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Основні види оцінювання здобувачів освіти — поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Поточний контроль здійснюють шляхом виконання різних видів завдань, передбачених навчальною програмою, зокрема для самостійної та індивідуальної роботи здобувачів освіти протягом семестру. Окрім того, поточний контроль здійснюють під час практичних та лабораторних занять, а також за результатами перевірки контрольних, самостійних робіт, індивідуальних завдань. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюють шляхом державної підсумкової атестації у формах згідно із Порядком проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН від 07.12.2018 № 1369.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Початковий рівень, коли в результаті вивчення навчального матеріалу учень: називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

Середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

Достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

Високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер. Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування) та інші.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання може не здійснюватись.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учнів з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо. Наголошуємо, що відповідно до чинних нормативних актів і семестрова, і річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12) -х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496. Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621, від 01.03.2021 №268).

Розділ ІV. Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами (Інклюзивне навчання)

Відповідно до Закону України «Про освіту» (ст.3,53,55,25),Закону України «Про повну загальну середню освіту»(ст.26, Постанови КМУ №957 від 15.09.2021 «Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», Постанови КМУ №483 від 26.04.2022 «Про затвердження змін до порядків, затверджених постановами КМ України від 10 квітня 2019№530 і від 15 вересня 2021 №957», наказу МОН України від 08.06.2018 №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої та дошкільної освіти», листа МОН України №13710-22 від 28.03.2022 «Про роботу інклюзивно-ресурсних центрів та організацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами у період воєнного стану» та Листа МОН № 1/11479-23 від 03.08.2023 “Про методичні рекомендації”, Наказу МОН № 438 від 02.04.2024 року «Про створення робочої групи», Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та операційного плану заходів з її реалізації на 2024-2026 роки (розпорядження КМУ № 527-р від 07.06.2024 року), з метою створення оптимальних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей, забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, виходячи із висновків ІРЦ (очікується повторна комісія для учня 5 класу)необхідно організувати освітній процес у 3 та 5 класах, відповідно освітньої програми без додавання корекційно-розвиткової складової.

У Освітній програмі застосовуємо таке тлумачення термінів, яке зазначає Закон України «Про освіту»:

• особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;

• інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі в освітньому процесі.

Основними завданнями інклюзивного навчання є:

• здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

• забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

• створення інклюзивного освітнього середовища (сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей);

• розумне пристосування - запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;

• створення позитивного мікроклімату у закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

• забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

• надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальної програми розвитку.

При розробці індивідуального навчального плану враховуються потреби кожної дитини та вибрається оптимальна стратегія — адаптація чи модифікація навчальної програми.

Адаптація спрямована на забезпечення доступу учнів з особливими освітніми потребами до освітнього процесу шляхом внесення змін до навчальної програми, які можуть включати:

• методики навчання (наприклад, візуальні, аудіальні чи кінестетичні підходи);

• ресурси та матеріали (аудіокниги, збільшений шрифт, спеціальні програмні засоби тощо);

• навчальні вимоги та коригування завдань (наприклад, зменшення кількості завдань чи надання більше часу для їх виконання).

Адаптація може бути тимчасовою або постійною, в залежності від потреб і прогресу учня.

Модифікація передбачає глибші зміни в структурі і змісті навчальної програми для створення умов, що враховують особливі освітні потреби учнів. Вона може включати:

• спеціальні матеріали, які відповідають індивідуальним потребам та можливостям учня;

• інноваційні методики, які враховують особливості сприйняття інформації учнями з ООП та сприяють кращому засвоєнню знань;

• гнучкі системи оцінювання, які ґрунтуються на досягненнях учня з ООП, а не порівнюються з загальними стандартами.

Також модифікація може включати:

• збільшення часу на виконання завдань. Це може бути корисно для учнів, яким потрібна додаткова можливість для обробки інформації та виконання завдань;

• зменшення складності завдань (наприклад, розбивка складних завдань на менші, більш керовані кроки, адаптація завдань відповідно до потенціалу учня тощо);

• забезпечення додаткової підтримки (наприклад, допомога асистента вчителя, консультації з фахівцями, використання спеціальних технологій тощо).

Модифіковані або адаптовані навчальні програми та систему оцінювання розробляють вчителі, які викладають відповідні предмети. Вони базуються на загальній навчальній програмі, за якою навчається весь клас, і враховують індивідуальні потреби учнів із ООП. Модифіковані/адаптовані навчальні програми та системи оцінювання не є статичними. Вони мають постійно переглядатись та коригуватись відповідно до потреб та прогресу учня.

МОН та Український інститут розвитку освіти розробили методичні рекомендації для вчителів щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами (укладачі: Н. Софій,О. Стягунова, О. Федоренко. Київ, УІРО, 2024.) Навчальні досягнення учнів з ООП, як і учнів з типовим розвитком, оцінюють за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній та високий - для 2 циклу початкової школи, а також середньої та старшої школи) і відповідними їм балами (від 1 до 12 - для середньої та старшої школи).

Але слід ураховувати можливості дітей та їхні психофізичні особливості, адже для кожної категорії дітей з психофізичними порушеннями мають бути свої критерії оцінювання навчальних досягнень, оскільки програма кожного навчального предмета для певної нозології містить конкретні вимоги щодо навчальних досягнень учнів відповідно до обсягу і характеру матеріалу для кожного класу, можливостей дітей.

Таким чином, рівні навчальних досягнень — однакові для всіх учнів, але оцінювання здійснюється відповідно до вимог навчальних програм, які відрізняються для учнів з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

Ключовий аспект оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП в інклюзивному класі полягає в тому, що його слід здійснювати за обсягом і характером матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Найбільшими є відмінності в критеріях оцінювання учнів з інтелектуальними порушеннями, складними порушеннями розвитку, оскільки навчальні програми для цих дітей є специфічними. Проте і для них слід використовувати 12-бальне оцінювання. Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах система оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП має бути стимулюючою. Передусім слід враховувати досягнення учня, його позитивну динаміку розвитку, а не невдачі. Специфіка полягає у зменшенні кількісної ролі оцінки і використанні її якісного потенціалу.
 

Розділ V. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

• якість проведення навчальних занять;

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;

• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Розділ VI. Особливості організації освітнього процесу та застосування у ньому педагогічних технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Гімназія потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного, навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У гімназії широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності.Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями. Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК-компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасному навчальному закладі.

Крім того великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

• подолання інертності мислення;

• перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності усіх учасників освітнього процесу, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку здобувачів освіти.

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо на впровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів. Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

• відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;

• активність учнів у освітньому процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

• виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

Освітній процес в гімназії здійснюється із застосуванням технологій дистанційного навчання через веб-застосунки, як Gmail, Google Диск, Google Meet, Google Календар, Google Документи, Google Таблиці, Google Презентації. Використання даних застосунків дозволяє уникати вимушених перерв в освітньому процесі, робити навчання більш доступним та сучасним.

Вчителями гімназії при проведенні освітнього процесу із застосуванням технологій дистанційного навчання:

• за допомогою платформи «Нові знання» плануються уроки відповідно до календарно-тематичного планування та забезпечується виконання освітньої програми з предмету в повному обсязі;

• онлайн-уроки проводяться відповідно до розкладу уроків;

• онлайн-уроки проводяться із застосуванням сервісу Google Meet;

• завдання до уроку розміщуються в електронному журналі/щоденнику на платформі «Нові знання»;

• при застосуванні допоміжних онлайн-сервісів для проведення тестувань, опитувань, спільної роботи тощо посилання можуть розміщуватися в Вайбер-групах та дублюються електронному журналі/ щоденнику;

• здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів, використовуючи електронний журнал/ щоденник;

• для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі уроку з поважних причин (стан здоров'я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей тощо), забезпечити використання інших засобів комунікації, доступних для учнів (телефонний, поштовий зв'язок тощо).

Розділ VII. Програма подолання освітніх втрат за 2023-2024 навчальний рік, викликаних реаліями дії правового режиму воєнного стану

Розділ VIII. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом:

• моніторингу якості проведення навчальних занять;

• моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей);

• проведення контрольних, тематичних зрізів учнів;

• участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня;

• участі у Всеукраїнських та міжнародних інтелектуальних конкурсах та турнірах;

• складання та захисту наукових проєктів;

• аналізу результатів участі учнів у ДПА ( за умови проведення).

Додаток 1

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

На засіданні педагогічної ради Директор: ______________Боярчукова Т.Г.

Новософіївської гімназії ПСР

Протокол №1 від 30.08.2024 р.

Додаток 1

складений відповідно до Типової освітньої програми

під керівництвом Савченко О.Я., затверджено рішенням

Колегії МОН України від 08.10.2019 №1272

Робочий навчальний план 1-4 класів

Новософіївської гімназії

Покровської сільської ради на 2024-2025 н.р.